ШМО вчителів історії та правознавства

Опорний конспект

Опорний конспект

Яскравим способом фіксації навчального матеріалу, який мною використовується і який не потребує великих затрат часу, є використання опорних конспектів на уроках історії. Визначним піонером цієї форми роботи без сумніву можна назвати В. Шаталова. Сам новатор дав їй таку характеристику: «В основі системи лежить властивість людського мислення у стислій і образній формі запам’ятовувати інформацію. Одним із вирішальних чинників, що забезпечують результати знань, Є так званий опорний конспект, конспект -  схема, в якій різними символами «закодовано» зміст теми. Читання коду, робота з ним можливі лише за умов глибокого розуміння матеріалу. За будь - якою формою такого конспекту має зберігатися суворий логічний зв'язок між символами та окремими частинами конспекту, згрупованими навколо вузлових питань. Зміст конспекту повинен мати повні відомості про певну тему.

При звичайній розповіді деякі учні не до кінця розуміють окремі питання, але не фіксують цього, а потім зовсім забувають про незрозуміле. При повторній розповіді вчителя за опорним конспектом це незрозуміле чітко фіксується, тому що воно пов’язане з певним словом або знаком».

Знакова система викладання матеріалу, яка лежить в основі опорного конспекту, вимагає відповідного науково – методичного рівня підготовки вчителя та певного інтелектуального рівня учнів. Але якщо школярі знайомі з такою формою роботи як історичний малюнок, піктографія, схема – портрет історичного діяча, то вміння складати опорний конспект не викличе труднощів.

 В. Мисан вважає, що з часом методика використання опорних конспектів на уроках історії знайде більше прихильників серед вчителів, оскільки «сприяє інтенсифікації і дає можливість створити резерв додаткового часу».

            Приклад опорного конспекту при вивченні теми: «Монгольська навала» у 7-Б (російськомовному) класі.

                            Опорный конспект

Монголо-татарское нашествие

План

1.     Монголо-татары. Завоевание Сибири, Китая, Средней Азии, Закавказья.

2.     Первый поход на Русь. Битва на Калке.

3.     Завоевание Переяславского и Черниговского княжеств.

4.     Оборона Киева.

5.     Образование Золотой Орды.

                               ☺  Проблемный вопрос урока‼‼

    Какое воздействие на жизнь Руси оказало монгольское нашествие ?

О.К.

1.           1206г. — выборы Темучина Чингисханом (верховным ханом) монголов.

Гос-во Чингисхана:

·        сильная военная организация (строжайшая и жестокая дисциплиа);

·        войско ¸ на «тьмы» (10тыс.), 1000-чи, 100-ни и 10-ки (1-н бежит → убивают 10-к…)

2.           1207-1222гг. – завоевание Юж. Сибири, Сев. Китая и Кореи, Ср. Азии, Закавказья.

3.           31 мая 1223г. – битва на р. Калка (Кальчик).

Причины катастрофы:

·        несогласованность действий руских князей;

·        междоусобица;

·        самоуверенность и небрежность князей.

4.           1237 г. – вторжение хана Батыя (внук Чингисхана) в Русь (140-тыс.).

5.           1239 г. – гл. удар – Юж. Русь. 3 марта  Переяслав; 18 октября Чернигов.

6.           6 декабря 1240 г. – пал Киев. (І эт.05.09.-19.11.1240.; ІІ єт.20.11.-06.12.1240).

Справка: До штурма в Киеве насчитывалось 9 тыс. дворов, 40 монументальных сооружений, 50 тыс. жителей. После штурма осталось 200 дворов, около 1000 жителей. 50 тыс. жителей в Киеве стало только в 1830 году.

Монгольское иго

Сущность:

 1.Зависимость Руси от завоевателей;

·        экономическая (дань);

·        политическая (выдача ярлыка на управление землями);

·        военная (участие в военных походах).

 2.Введение ханских намесников-баскаков, следивших за сбором налогов.

Особенности:

1.Русь не вошла в состав Зол. Орды.                                славяне сохранили

2.Отсутствие админ. аппарата завоев-ей.          =>      этническую

Задание

Составить логическую цепочку:  Киев, Чернигов, Переяслав.

1.__________ – __________ ;→2.__________ – __________;→3.__________ – __________

Д/з: учить §21, выучить О.К., даты.

При вивченні окремих питань історії (наприклад, культури), а також при складанні опорного конспекту я використовую не лише знаки, а й малюнки. Систематичне використання малюнків значно поліпшує і урізноманітнює викладання історичного змісту. Певною мірою малюнки виконують емоцію функцію, доповнюють «сухі» схеми, роблять їх простішими для сприймання та запам’ятовування. Недаремно С. Скляренко, О. Вагін, Б. Кушнір та ін. Вважають педагогічний малюнок один із засобів передавання інформації, що поєднує наочність, слово та практику в навчальному процесі.

Повернутися