Плани
Найпоширеніим способом фіксації навчального матеріалу є план. Плани бувають простіш та складні. Я навчаю учнів складати простий план уже у 5-6 класах. Головними вимогами до пунктів плану має бути:
1)обов’язкове відображення основної думки;
2) максимально стислий виклад;
3) уникнення питальних речень.
Різновидами простого плану є так звані описові, або картинні плани, де кожний пункт створює повний образ історичної події. Наприклад, до теми «Монгольська навала на українські землі» у 7 класі пунктами плану я пропоную:
1. «Краще ворога зустріти на чужій землі, ніж пустити на свою».
2. «…І сповнена була земля Руська ворогами».
3. «А державу свою назвав Золота Орда».
4. «…Людей цих держать вони в самому найтяжчому рабстві» та інші.
Простий план може також розкривати ознаки певного історичного поняття. Відомий методист А.В. Гора умовно називав такий план змістовно – історичним. Прикладами його є «Причини політичної роздробленості в Європі», «Значення прийняття християнства на Русі» тощо.
Складний план, або розгорнутий, передбачає, крім уміння встановлювати головне, ще й розвивати навички розрізняти другорядне. Основу такого плану становить простий план, у якому певна частина пунктів, у свою чергу, пояснюється та уточнюється за допомогою системи підпунктів. Наприклад, у 8-му класі до теми «Культура України у др. пол. XVI – перш. пол. XVII ст» я пропоную учням скласти такий розгорнутий план:
I. Фактори й обставини розвитку української культури.
1. Боротьба проти дискримінації українського народу.
2. Козацький ідеал.
3. Героїка боротьби з турецько – татарською агресією.
4. Неминучий вплив польської культури, поширення з Західній Європи ідей гуманізму та реформації.
II. Освіта та шкільництво.
1. Початкові школи при церквах і монастирях.
2. Середні школи при церковних братствах.
3. Академії.
а) 1576 р. – Острозька академія.
б) 1635 р. – Києво – Могилянська академія.
III. Розвиток української мови.
1. Слов’янська граматика «Адельфотес» (1591 р.).
2. «Граматика словесна язика» Л. Зизанія (1596 р.).
3. «Граматика словенскія …» М. Смотрицького (1616 р.) – основний підручник граматики до к. XVIII ст..
4. «Пересопницьке Євангеліє» (1561 р.) – найкращий зразок української народної мови його часу і т.д.