ШМО вчителів історії та правознавства

Схема – портрет історичного діяча

Схема – портрет історичного діяча

В процесі вивчання історії учні знайомляться з життям і діяльністю окремих історичних діячів, що прямо впливає на формування у молодої людини позитивних ціннісних орієнтирів. У практичній методиці вироблено низку форм, через які реалізується це завдання. Проте основною залишається традиційна характеристика діяча з допомогою різноманітних пам’яток алгоритмів. На думку деяких істориків, це «звужує образ, робить його бездуховним і, як наслідок, не цікавим для дитини». З огляду на це я застосовую  і практикую нетрадиційні форми – схеми – портрети історичного діяча (СП). Це різновид аркушів опорних сигналів або логічних опорних схем. СП – універсальна форма роботи на всіх етапах уроку. Зокрема, при вивчені матеріалу ефективним буде не демонстрування готової схеми, а поступове складання портрету, його синтез способом анімації. Учні можуть послідовно «будувати» образ, простежуючи процес формування особистості. Складання СП я пропоную як творче домашнє завдання, тоді на майбутньому уроці доцільно організувати конкурс домашніх робіт. Досить ефективним є використання СП як наочного інструменту в ході лекцій і особливо на семінарських заняттях чи конференціях, коли учні виступають з повідомленням про окремі моменти життєдіяльності особи, а СП слугує завершальним етапом, підсумком заняття. На повторювально – узагальнюючих, підсумкових уроках можливе порівняння СП, наприклад, Володимира Великого і Ярослава Мудрого, І. Мазепи і К. Розумовський, В. Антоновича і М. Драгоманова, В. Винниченка і С. Петлюри та ін.

Технологія складання СП має врахувати вік учнів, загальний рівень підготовки. Крім того, я маю визначатися у відборі прізвищ персоналій. Це мають бути найвидатніші особистості, переважно політичні діячі, державні лідери, Національні герої, а також діячі регіонального рівня. Наприклад, при вивченні теми: «Початок національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького» визначаю історичний портрет гетьмана Б. Хмельницького. Спочатку надаю слово дослідникам. Перший дослідник знайомить учнів з біографією гетьмана. Другий дослідник характеризує його як державного діяча. Далі переглядаємо коротенький трьоххвилинний відеофільм про гетьмана. Мої слова: «Діти! Ми заслухали дослідників, переглянули фільм і тепер зможемо відповісти на проблемне питання уроку ! Тобто встановити історичний портрет  гетьмана України – Богдана Хмельницького,  та визначити  його місце в історії козацької   держави ? Богдан Хмельницький це постать велична, славетна, але разом з тим і трагічна. Подивіться як характеризує Хмельницького  М. Грушевський. (Переглядаємо слайд). Характеристика стримана. В чому ж тоді велич Хмельницького? Він зробив те, чого не вдавалось зробити нікому до нього. Він об’єднав козаків в єдиний кулак і вдарив по Річі Посполитій з такою силою, що спричине згодом її  загибель. А Україна постане як держава. В чому ж трагізм Хмельницького? Задумане Хмельницьким не доведено до кінця. Він вирвав Україну з одного ярма але передав у інше. Становище не змінилось. Панщина, кріпацтво, переслідування і заборона козацтва, мови, всього українства. Повна Руїна. Про це напише Шевченко в поемі «Розрита могила» Ой Богдане, Богданочку….

Тому, одні Хмельницьким пишаються. Його ім’ям називають міста, (Проскурів-Хмельницький), споруджують пам’ятники, нагороди (орден Б. Хмельницького). Інші відносяться стримано. Треті його критикують, є такі що ненавидять. Наприклад євреї закидають Хмельницькому за знищення їх маєтностей під час визвольної війни. Не усвідомлюючи того, що козаки боролися проти гнобителів-завойовників. А євреї їм прислужували. Тому перепадало євреям. Хмельницького ненавиділи поляки. Свою лють вони вихлюпнули в осквернені могили Хмельницького. У 1664 році поляки захватили Суботів, увірвались до церкви і сплюндрували могилу Хмельницького, зруйнували саркофаг а домовину викинули на смітник.

           Яке ж його місце в історії козацької   держави ? Особисто я, як би мені запропонували вишикувати Великих Українців, одним із перших, або навіть першим поставив би Хмельницького. Тому що Хмельницький першим заявив що ми не територія а держава, ми не населення а народ про, що напише пізніше інший український класик: Ми, є народ, якого правди сила, ніким ще не звойована була….!(Тичина). Хмельницький прищепив нам ген державності і народності який вибухне з новою силою державотворення у березні 1917 року і в серпні 1991 року. Україна стане Державою. А уроки Хмельницького це повчання нам, його нащадкам. Борімось за Україну. Щоб не повторити трагедії Хмельницького.  Діти! Змоделюйте свою уявну зустріч із гетьманом Б.Хмельницьким, у формі невеличкої розповіді. (письмово 10 речень).»

Програми не уточнюють обсяг інформації для засвоєння стосовно конкретного діяча, тому вчитель може використовувати найрізноманітніші матеріали і розширювати образ до бажаних меж. В основному цей обсяг визначається значущістю певної особистості. СП може бути єдиною, цілісною, а може складатися з окремих блоків: блок – етап життя, блок – діяльність (наукова, політична, педагогічна), блок – сфери життя (суспільне, особисте),.. блок – характеру, якостей тощо. В такій схемі бажано показати зв’язки між окремими блоками. Як правило, СП повинна містити в собі проблему, неоднозначність оцінки діяльності особистості.

Використання СП на уроках має важливе значення, бо така форма роботи враховує особливість мислення учнів, що підлягає в його образності. З огляду на це СП викликають інтерес учнів і сприяють підвищенню рівня знань. СП є  універсальним способом навчання, оскільки ними можна користуватися в усіх закладах; вони підходять для всіх педагогічних технологій. Робота із СП передбачає активну діяльність учнів, їхню самостійність, творчий розвиток.

Повернутися