ШМО вчителів історії та правознавства

Таблиці

Таблиці

Одним з найбільш дієвих засобів пізнавальної діяльності учнів є таблиці. Під таблицею розуміють перелік, згрупування різних об’єктів чи явищ, графічно розташованих у найкращому для сприйняття порядку: правильними рядами, колонками, стовпчиками. Відповідно до теми і завдань.

 Робота з таблицями дає змогу швидше, легше, грунтовніше засвоїти історичні знання та сформувати міцні інтелектуальні вміння і навички. За допомогою таблиць значно легше:

а)відібрати найбільш важливі та яскраві дані про історичні явища і об’єкти в конкретному матеріалі, порівняти їх з аналогічними явищами і об’єктами;

б)виділити основні етапи розвитку історичні явища, порівняти його з аналогами;

в)окреслити хронологічну послідовність та синхронність історичних явищ чи їх етапів;

г)подати відібранні і систематизовані матеріали у найлегшій для сприйняття формі;

д)отримати навики аналізу цифрового матеріалу чи умовних співвідношень;

є)пояснити та усвідомити поняття та зв’язки між ними наочно.

Про велике значення таблиць говорить і той факт, що вони мають широке застосування в наукових та додатковій літературі. Приклад:

Запропонована таблиця для вивчення історії в 11 класі чітко демонструє падіння економічного розвитку по основних показниках і дає можливість усвідомити учням  причини кризових явищ розвитку економіки радянської держави.

Таблиці поділяються на групи за змістом матеріалу та формою його вигляду. Залежно від змісту матеріалу і дидактичних завдань слід відбирати найбільш оптимальні форми розміщення матеріалу.

Види таблиць за змістом бувають такі:

1.          Конспективно довідкові (показують пригадано наслідкові зв`язки);

2.          Порівняльні (показують особливості історичного об`єкту, події чи явища);

3.          Хронологічні і синхроністичні (дають змогу встановлювати послідовність фактів)

Види таблиць за формою вигляду матеріалу:

1.          Текстові (містять графи, заповнені лише текстовим матеріалом);

2.          Цифрові (з графами, заповненими цифровим матеріалом);

3.          Таблиці з використанням умовно-графічної  наочності (містять у графіках діаграми, графіки, схеми, різні графічні позначки);

4.          Таблиці з використанням ілюстрацій (з малюнками у графах);

5.          Комбіновані (містять у графах, крім текстового матеріалу, інформацію у вигляді цифр, умовно-графічної наочності, ілюстрацій).

Деякі види таблиць я використовую вже при вивченні історії стародавнього світу  - переважно це прості хронологічні та порівняльні таблиці. А в старших класах методика роботи з таблицями істотно урізноманітнюється. Отже можна вцілити такі прийоми роботи учнів 10-11 класів з таблицями:

1.          Сприйняття нового матеріалу в готовій табличній формі. У процесі викладу нового матеріалу учень опирається на дані певної таблиці, яка може бути розміщена на стенді, на екрані, як проекція епідіаскопа чи діафільму, в підручнику чи посібнику, як ілюстрація. Зважаючи на важливість, доступність матеріалу, основні дані таблиці учні можуть перенести до свого конспекту.

2.          Сприйняття нового матеріалу у формі таблиці, що розгортається паралельно з викладом матеріалу. Методичне завдання таких таблиць – у процесі їх створення домогтись максимальної активізації пізнавальної діяльності учнів, які слідкують за викладенням та логікою викладу вчителя, осмислюють його. Бажано, щоб учні переносили такі «рухомі» таблиці до своїх конспектів, що підвищить міцність набутих знань. За допомогою епідіаскопа гарно виготовлені таблиці можна спроектувати на екран, надаючи їм «рухомості».

3.          Складання таблиць учнями на уроці на основі нового матеріалу задля його закріплення. Учитель може дати учням завдання законспектувати основи, ключові дані нових знань у вигляді таблиці.

4.          Систематизація навчального матеріалу у формі таблиці під час виконання домашнього завдання. Учитель самостійно складає таблицю.

5.          Самостійне засвоєння нового матеріалу, даного у вигляді таблиці. Домашнє завдання можуть виконувати на основі готової таблиці, розміщеної в підручнику чи посібнику.

6.          Проведення усної перевірки учнів з опорою на матеріал таблиць. Розповідаючи домашнє завдання, учень опирається на дані таблиці, яка може бути розміщена на стенді, на дошці, на екрані, як проекція діафільму, презентації.

7.          Проведення письмової перевірки учнів через складання таблиць. Учні відтворюють знання у вигляді таблиць.

Повернутися