Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 11.26.2024, 1:30 AM
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Цінуй свій час

Наше опитування

Події в Криму
Всього відповідей: 78

Міні-чат

Щоб додати необхідна авторизація

Статистика


Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Листопад 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Друзі сайту

  • Національна бібліотека
  • ЗапоВики
  • Банери



    Архів записів

    Теоретичне обrрунтування

    Актуальність проблеми

            Мотивація учнів до пізнавальної діяльності через основні способи фіксації навчального матеріалу на уроках історії та правознавства не втрачає своєї актуальності вже протягом багатьох років.

     В методиці викладання історії накопичено чимало дидактичних прийомів формування вміння виділяти головне в начальному матеріалі та способів фіксації його в пам’яті учнів. Цікавою з цього приводу є стаття К. Баханова в журналі «Історія в школах України» №4 за 1997р., де він зазначає, що опитування та анкетування вчителів, зроблені ним за останні роки, аналіз робіт учнів показують значне збіднення способів фіксації навчального матеріалу. «Проте шквал різноманітної і часом суперечливої інформації, що звалився як на вчителя, так і на учнів, різні за концепцією та викладом матеріалу підручники, а в окремих випадках взагалі відсутність підручників або їх обмежена кількість значно підвищують роль вчителя у вивчені історії та вимагають від нього подавати учням стійкі опори із фіксуванням їх у зошитах».

    Деякі зі способів фіксації навчального матеріалу є в переліку необхідних основних вмінь, що їх набувають учні протягом вивчення курсів історії України, всесвітньої історії та правознавства.

    Так, в «Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія.» уже в 5-му класі треба вміти складати простий план історичного плану. Учні 6-го класу мають самостійно складати простий план параграфа, встановлювати тривалість і синхронність подій, складати невеликі хронологічні таблиці. В 8-му класі діти повинні уміти співвідносити події вітчизняної і всесвітньої історії, користуючись синхроністичними таблицями, складати розгорнутий план параграфа підручника, статті або розповіді вчителя. А у старшокласників вчитель має сформувати вміння складати конспект і тези.

    Таким чином, використовуючи різні способи фіксації матеріалу на уроках історії, я не лише успішно вирішую вимоги навчальної програми, а й допомагаю учням зрозуміти, запам’ятовувати та відтворювати навчальний матеріал.    Це добра мотивація учнів до пізнавальної діяльності.


    Теоретичне обrрунтування

    Під способом фіксації начального матеріалу маються на увазі писемно – графічні прийоми роботи учнів, внаслідок використання яких створюються опори для запам’ятовування, розуміння та відтворення навчального матеріалу. Психологи вважають такою опорою «все, з чим ми пов’язуємо те, що нами запам’ятовується, дещо стисле, що заміняє ширший зміст».

    Працюючи над обраною проблемою, я познайомився з досягненнями сучасної педагогічної науки і практики, зокрема з дослідженнями вчених Баханова К., Гори П., Гореника Ф., Мисана В., Роджерса К., Шалапова В., Смирнова А., Тоболіна В., Хейлика Л., Скляренка С. Спираючись на експериментально обrрунтовані положення в розумовому розвитку дітей, використовуючи основні способи фіксації навчального матеріалу на кроках історії, ми маємо змогу успішно виконувати навчальні програми, допомагати учням запам’ятовувати, розуміти і відтворювати навчальний матеріал, тим самим формувати у дітей творче ставлення до навчальної діяльності та мотиви, спрямовані на розв’язання навчальних завдань.

    Засвоєння теоретичних знань за допомогою основних способів фіксації навчального матеріалу виконує розвиваючу функцію, реалізація якої передбачає наповнення змісту уроку новими теоретичними знаннями.


    Повернутися